п. 1.7.61 Заземлення і захисні заходи від ураження електричним струмом

Живлення електроустановок напругою до 1 кВ з використанням системи TN слід виконувати: TN-С – для мереж зовнішнього освітлення та розподілу електроенергії від трансформаторної підстанції до ввідних пристроїв будинків і споруд; TN-S – у житло- вих, адміністративних та громадських будинках і спорудах. Для захисту від ураження електричним струмом у разі непрямого дотику в електроустановках із системою TN слід здійснювати автоматичне вимкнення живлення (1.7.80; 1.7.81; 1.7.82). Ефективність системи TN залежить від безперервності PEN- та PE-провідників і надійного з’єднання їх із землею і системою зрівнювання потенціалів. PEN-провідник, з’єднаний з точкою заземлення джерела живлення розподільної мережі, треба повторно з’єднувати із землею (1.7.93, 1.7.94) і прокладати таким чином, щоб мінімізувати ризик його пошкодження. Для недопущення потенціалів понад 50 В на РЕ-провіднику і з’єднаних з ним відкритих провідних частинах у разі замикання фазного провідника на сторонню провідну частину в електрично з’єднаній розподільній мережі має бути забезпечено таку умову:

( 50) B E R R U £ - , (1.7.1)

B – опір усіх заземлювачів, приєднаних до електрично з’єднаних PEN- і PE-провідників мережі, Ом; R E – мінімальний опір контакту із землею сторонніх провідних частин, не з’єднаних із захисним провідником, через які може відбутись однофазне замикання на землю, Ом. Наприклад, у разі обриву і падіння фазного провідника ПЛ; U

– номінальна напруга між лінійним провідником і землею за відсутності пошкодження, В. Виконання умови (1.7.1) є обов’язковим для електропостачальної компанії.