п. 2.3.171 Кабельні лінії напругою до 220 кВ

У приміщенні щита з приладами для автоматичного керування агрегатом підживлення вібрація не має перевищувати допустимих меж. Таблиця

2.3.4

–

Найменша відстань від кабельних естакад і

галерей до будинків і

споруд Споруда

Нормована відстань

Найменші розміри , м У

разі паралельного прокладання по горизонталі Будинки та споруди з

глухими стінами

Від конструкції естакади і

галереї до стіни будинку та споруди

Не нормується Будинки та споруди , які мають стіни з

прорізами

Те саме

Внутрішньозаводськанеелектрифікована залізниця

Від конструкції прохідної естакади і

галереї до габариту найближчих споруд

Від конструкції непрохідної естакади до габариту найближчих споруд

Автомобільна дорога загального користування , внутрішньозаводськаавтодорога та проїзди для пожежних автомашин Від конструкції естакади і

галереї до бордюрного каменю , зовнішньої брівки або підошви кювету дороги

Канатна дорога

Від конструкції естакади і

галереї до габариту рухомого складу

Надземний трубопровід

Від конструкції естакади і

галереї до найближчих частин трубопроводу

0,5 ПЛ

електропередавання

Від конструкції естакади і

галереї до проводів

Див .

2.5.169 , таблиці

2.5.32, глави

2.5 Правил У

разі перетину по вертикалі Внутрішньозаводськанеелектрифікована залізниця

Від нижньої відмітки естакади і

галереї до головки рейки

5,6 Внутрішньозаводськаелектрифікована залізниця

Від нижньої відмітки естакади і

галереї : –

до головки рейки –

до найвищого проводу або несучого троса контактної мережі

7,13,0 Внутрішньозаводськаавтомобільна дорога та проїзди для пожежних автомашин Від нижньої відмітки естакади і

галереї до полотна автомобільної дороги та проїзду для пожежних автомашин

4,5 Надземний трубопровід

Від конструкції естакади і

галереї до найближчих частин трубопроводу

0,5 ПЛ

електропередавання

Від конструкції естакади і

галереї до проводів

Див .

2.5.174 глави

2.5

цих

Правил ПЛ

зв ’ язку й

радіофікації

Те саме

1,5 Додаток А А.1 Зусилля натягу кабелю F(Н) не мають створювати механічних напружень у номінальному перерізі багатодротової жили кабелю, які перевищують їх допустимі значення, а саме: – 20 Н/мм

(20 МПа) – для жили із м’якого алюмінію; – 40 Н/мм

(40 МПа) – для жили із твердого алюмінію; – 50 Н/мм

(50 МПа) – для мідної жили. У разі розрахунку допустимого зусилля натягу під час протягування за оболонку КЛ з трижильним кабелем потрібно враховувати переріз трьох жил. У разі одночасного протягування трьох КЛ з одножильними кабелями потрібно враховувати переріз однієї жили. А.2 Під час проектування КЛ траса і будівельні довжини кабелів треба вибирати таким чином, щоб під час протягування кабелю не було перевищено допустимого зусилля натягу. А.3 Зусилля натягу F(Н), яке виникає в кінці прямої ділянки траси, визначають за такими формулами: для траси без різниці в рівнях – за формулою: F = 9,81·M ·l ·μ, (А.1) де M – лінійна вага кабелю, кг/м; l – довжина ділянки траси, м; μ – коефіцієнт тертя; для траси з нахилом – за формулою: F = 9,81 · M ·l · (μ·соsβ ± sinβ), (А.2) де β – кут нахилу траси, град; + sin β – у разі протягування кабелю знизу вверх; – sin β – у разі протягування кабелю зверху вниз. Коефіцієнти тертя приймають за таких значень: μ = 0,2 – 0,3 – у разі протягування кабелю по роликах; μ = 0,4 – 0,6 – у разі протягування кабелю в бетонні блоки; μ = 0,1 – 0,2 – у разі протягування кабелю в пластмасові труби зі змащуванням; μ = 0,15 – 0,25 – у разі протягування кабелю в пластмасові труби з підливанням води; μ = 0,1 – 0,15 – у разі протягування кабелю в пластмасові труби зі змащуванням і підливанням води. А.4 На поворотах траси для протягування кабелю потрібно докладати додаткові зусилля (порівняно з прокладанням кабелю на прямих ділянках). У місцях закінчення повороту кабелю зусилля натягу F Е (Н) на нього розраховують за формулою: F Е = F А ·е α μ , (А.3) де F А – зусилля натягу на кабель до повороту після протягування його на прямолінійній ділянці траси, Н; α – кут повороту траси, радіан; μ – коефіцієнт тертя. А.5 Під час протягування кабелю в разі повороту траси в місці згинання кабелю виникає радіально спрямоване зусилля на одиницю довжини кабелю F r (Н/м), яке визначають за формулою: sin r E F F r                , (А.4) де F Е – зусилля натягу кабелю, Н; α° – кут повороту траси, град; r – радіус згинання кабелю, м. За кутів α, менших ніж 90º, використовують спрощену формулу: E r F F r  . (А.5) Допустиме радіальне зусилля для неброньованого кабелю становить: 1500 Н/м – у разі протягування кабелю через один ролик у місці згинання; 4500 Н/м – у разі протягування кабелю через три ролики на 1 м довжини; 7500 Н/м – у разі протягування кабелю через п’ять роликів на 1 м довжини; 10000 Н/м – у разі протягування кабелю в трубі. А.6 Розрахунок механічного зусилля F КЗ (Н/м), яке виникає між двома кабелями під час КЗ, виконують за формулою:

1,25 КЗ I F S   , (А.6)

І – струм зовнішнього двофазного КЗ, яке створює найбільші динамічні зусилля, кА. Додаток Б Б.1 Питомий індуктивний опір екрана залежить від взаємоіндукції між елементами КЛ – екраном і жилами кабелів. Значення питомого індуктивного опору визначають за формулою загального вигляду: Х М = ω·M , (Б.1) де Х М – питомий індуктивний опір екрана, Ом/км ;

ω – кутова частота змінного струму, рад/с ; ω = 2πƒ, (Б.2) де ƒ – частота змінного струму, Гц. Б.2 Коефіцієнт взаємоіндукції М визначають за формулою, в якій вплив конфігурації взаємного розташування жил і екранів кабелів у просторі представлено параметром γ: M = 2·10 -4 ·γ , (Б.3) де М – коефіцієнт взаємоіндукції, Гн/км ; γ – безрозмірний параметр впливу конфігурації (розрахунок параметра див. у Б.5 – Б.7). Б.3 Загальна формула (Б.1) з урахуванням формул (Б.2) та (Б.3) набуває такого вигляду: Х М = 2ω ·10 -4 ·γ . (Б.4) Під час виконання розрахунків наведеної на екрані напруги з частотою f = 50 Гц слід керуватися формулою (Б.4) у такому вигляді: Х М = 0,0628 · γ , (Б.5) де Х М – питомий індуктивний опір екрана одножильного кабелю, Ом/км; γ – параметр впливу конфігурації. Б.4 У Б.5 –Б.7 наведено математичні вирази для розрахунку параметра впливу конфігурації γ, які визначено на підставі припущення, що діаметр струмопровідного екрана дорівнює зовнішньому діаметру кабелю. Ці вирази дійсні для умов прокладання кабелів у ґрунті, на поверхні ґрунту або над поверхнею ґрунту, а також у трубах і кабельних каналах. Б.5 Параметр γ для трифазного режиму КЛ У режимі трифазного струмового навантаження значення параметра γ залежить від взаємного розташування кабелів у перерізі траси КЛ (за схемою «у площині» або «у трикутник»). У разі розташування кабелів за схемою «у площині» параметр γ визначають за формулою: (3) 2 пл ln 4 1   , (Б.6) де K S D   , (Б.7)

«у площині», м; D K – зовнішній діаметр кабелю, м. У разі розташування кабелів за схемою «у трикутник» параметр γ визначають за формулою:

(3) 2 тр 2 1 1 0,5ln 1 3 1            , (Б.8) де β – параметр, який визначають за формулою (Б.7), в якій S – відстань між центрами жил кабелів, розташованих у верхівках рівнобічного трикутника, м. Окремі значення параметра γ для трифазного режиму струмового навантаження наведено в таблиці Б.1. Таблиця Б.1 – Параметр γ для трифазного режиму № за/п Розташування кабелів КЛ Значення γ залежно від β β = 1 β = 2 β = 3

За схемою «у площині» 0,8 1,42 1,81

За схемою «у трикутник» 0,7 1,2 1,54 Б.6 Параметр γ для режиму однофазного КЗ на землю Параметр γ визначають за формулою: γ (1) = 4,725 + 0,5ln ρ – ln 0,5D K , (Б.9) де ρ – питомий опір землі, Омэм; D K – зовнішній діаметр кабелю, м. Якщо питомий опір землі невідомий, то у формулі (Б.9) слід прийняти ρ = 80 Омэм. Б.7 Параметр γ для ремонтного режиму в разі паралельних КЛ У ремонтному режимі параметр γ зумовлено конфігурацією розташування одножильних кабелів на КЛ, яка перебуває в робочому режимі навантаження, по відношенню до екранів кабелів КЛ, яка перебуває в ремонтному режимі (КЛ вимкнено). У разі розташування кабелів за схемою «у площині» на КЛ, яка перебуває в робочому режимі, значення параметра γ визначають за формулою: 2 2 (3) пл ( 0,5) ln 0,5         , (Б.10) де K A D   , (Б.11) де А – найменша відстань у просвіті між кабелем КЛ, яка перебуває в робочому режимі, і кабелем КЛ, яку виведено в ремонт, м; D K – зовнішній діаметр кабелю КЛ, яка перебуває в робочому режимі, м; β – параметр за формулою (Б.7), в якій S – відстань між центрами жил двох суміжних кабелів, розташованих за схемою «у площині» на КЛ, яка перебуває в робочому режимі. У разі розташування кабелів за схемою «у трикутник» на КЛ, яка перебуває у робочому режимі, значення параметра γ визначають за формулою:   (3) тр

0,87 0,5 ln 0,25 0,5           , (Б.12) де α – параметр за формулою (Б.11); β – параметр за формулою (Б.7), в якій S – відстань між центрами жил кабелів, розташованих у верхівках рівнобічного трикутника на КЛ, яка перебуває в робочому режимі. Окремі значення параметра γ для ремонтного режиму (за орієнтовних значень параметра α для КЛ різних класів напруги) наведено в таблиці Б.2. Таблиця Б.2 – Параметр γ для ремонтного режиму паралельних КЛ № за/п Напруга КЛ і параметр α Розташування кабелів у КЛ Значення γ залежно від β β = 1 β = 2 β = 3 1 КЛ 6 – 10 кВ α=2 За схемою «у площині» 0,07 0,25 0,45 За схемою «у трикутник» 0,28 0,46 0,56 2 КЛ 20 – 35 кВ α=3 За схемою «у площині» 0,04 0,14 0,28 За схемою «у трикутник» 0,21 0,36 0,48 3 КЛ 110 – 330 кВ α=5 За схемою «у площині» 0,02 0,06 0,13 За схемою «у трикутник» 0,14 0,26 0,37