Розділ 2 · Глава 2.5 Повітряні лінії електропередавання напругою понад 1 кВ

п. 2.5.196 Повітряні лінії електропередавання напругою понад 1 кВ

У разі перетину ПЛ з підземним кабелем звя’зку, КТ і ЛРМ (або з підземною кабельною вставкою) треба дотримуватися таких вимог:

а)кут перетину ПЛ напругою до 110 кВ з ЛЗ і ЛРМ не нормується;
б)відстань від підземних кабелів ЛЗ і ЛРМ до найближчого заземлювача опори ПЛ

напругою до 35 кВ чи її підземної металевої або залізобетонної частини повинна бути:

1)у населеній місцевості – не менше ніж 3 м;
2)у ненаселеній місцевості – не менше від відстаней, зазначених у табл. 2.5.37.

Таблиця 2.5.37 – Найменші відстані від підземних кабелів ЛЗ (ЛРМ) до найближчого заземлювача опори ПЛ та її підземної частини Еквівалентний питомий опір ґрунту, Омэм Найменші відстані, м, для ПЛ напругою, кВ До 35 110 – 500 750 До 100 10 10 15 Від 100 до 500 15 25 25 Від 500 до 1000 20 35 40 Понад 1000 30 50 50 Відстань від підземних кабелів ЛЗ, ЛРМ і КТ до підземної частини незаземленої дерев’яної опори ПЛ напругою до 35 кВ повинна бути: – у населеній місцевості – не менше ніж 2 м (у стиснених умовах зазначену відстань можна зменшувати до 1 м за умови прокладання кабелю в трубі з ізоляційного матеріалу на довжину в обидва боки від опори, не меншу ніж 3 м); – у ненаселеній місцевості: не менше ніж 5 м – у разі еквівалентного питомого опору ґрунту до 100 Омэм; 10 м – у разі еквівалентного питомого опору ґрунту від 100 до 500 Омэм; 15 м – у разі еквівалентного питомого опору ґрунту від 500 до 1000 Ом·м; 25 м – у разі еквівалентного питомого опору ґрунту понад 1000 Омэм;

в)відстань від підземних кабелів ЛЗ, ЛРМ і КТ до найближчого заземлювача опори

ПЛ напругою 110 кВ і вище та її підземної частини повинна бути не менше від зазначених у табл. 2.5.37;

г)у разі прокладання підземного кабелю (кабельної вставки) у сталевих трубах або покриття його швелером, кутником або в разі прокладання його в поліетиленовій трубі, закритій з обох боків від попадання ґрунту, на довжині, яка дорівнює відстані між проводами

ПЛ плюс 10 м з кожного боку від крайніх проводів для ПЛ напругою до 500 кВ і 15 м для ПЛ напругою 750 кВ допускається зменшувати відстані, зазначені в табл. 2.5.37, до 5 м – для ПЛ напругою до 500 кВ і до 10 м – для ПЛ напругою 750 кВ. Металеве покриття кабелю в цьому разі необхідно з’єднувати з трубою або іншими металевими захисними елементами. Ця вимога не поширюється на оптичні кабелі і кабелі із зовнішнім ізолювальним шлангом, у тому числі з металевою оболонкою. Металеве покриття кабельної вставки треба заземлювати на кінцях. У разі зменшення відстаней, зазначених у табл. 2.5.37, між кабелем і опорами ПЛ, крім наведених засобів захисту, необхідно застосовувати пристрій додаткового захисту від ударів блискавки шляхом оконтурювання опор тросами згідно з вимогами відповідних нормативних документів із захисту кабелів від ударів блискавки;

д)замість швелера, кутника або сталевої труби під час будівництва нової ПЛ

допускається використовувати два сталевих троси перерізом 70 мм², які прокладають симетрично на відстані від кабелю, не більшій ніж 0,5 м, і на глибині 0,4 м. Троси слід продовжувати з обох боків кабелю під кутом 45° до траси в напрямку опори ПЛ і заземлювати на опір, не більший ніж 30 Ом. Співвідношення між довжиною відведення тросів l і опором R заземлювача повинне відповідати значенням, наведеним у табл. 2.5.38; Таблиця 2.5.38 – Опір заземлювачів у разі захисту кабелю ЛЗ, ЛРМ і КТ на ділянці перетину з ПЛ Питомий опір ґрунту, Омэм, До 100 101 – 500 Понад 500 Довжина відводу, l, м 20 30 50 Опір заземлювача, R, Ом 30 30 20

Примітка. Захист кабелю від ударів блискавки шляхом оконтурювання опор ПЛ або прокладання захисного троса в даному випадку є обов’язковим.
е)у прогоні перетину ПЛ з ЛЗ, ЛРМ і КТ проводи ПЛ на опорах, які обмежують прогін перетину, треба закріплювати за допомогою глухих затискачів, які не допускають падіння проводів на землю у разі їхнього обриву в суміжних прогонах.
Сторінки оригіналу: 358–359