п. 3.2.13 Релейний захист

Пристрої, які фіксують дію релейного захисту або його несправність, мають забезпечувати сигналізацію дії або несправності кожного захисту, а в разі складного захисту – окремих його частин (різні ступені захистів, окремі функціональні блоки або кола захистів від різних видів пошкодження тощо) у тій мірі, яка є необхідною для швидкого та однозначного розуміння оперативним персоналом події, що сталася, а також для обліку і аналізу роботи захистів. Для мікропроцесорних захистів інформація про їх спрацювання або несправності має зберігатися у внутрішній пам’яті пристроїв у вигляді упорядкованих за часом повідомлень і реєстрограм з можливістю їх передавання в локальну обчислювальну мережу за допомогою вбудованих інтерфейсів з підтримкою стандартних протоколів передавання даних. Обсяг подій і сигналів, які фіксують внутрішні реєстратори, має бути мінімально необхідним для конкретизації обставин події, а також для з’ясування причин хибної дії кожної функції пристрою. На енергооб’єктах зі значною кількістю приєднань, обладнаних мікропроцесорни- ми захистами, необхідно передбачати автоматизовану систему збору інформації (АСЗІ) від мікропроцесорних пристроїв РЗА. АСЗІ може функціонувати окремо із забезпеченням пе- редавання інформації на верхні рівні ієрархії оперативно-диспетчерського управління, або бути підсистемою у складі АСУТП. За наявності на енергооб’єкті АСУТП усі пристрої РЗА мають бути інтегрованими в цю систему на інформаційному рівні, а пристрої РЗА, які забезпечують керування комутаційними апаратами, мають виконувати функції нижнього рівня АСУТП, з підклю- ченням їх до локальної мережі згідно із ДСТУ ІЕС/TR 61850-1 або з підтримкою іншого стандартного протоколу за умови належного обґрунтування.