п. 3.2.9 Релейний захист

Під час настроювання швидкодійного релейного захисту на лініях електропередавання з трубчастими розрядниками необ-хідно враховувати, що: – найменше час спрацювання релейного захисту до мо-менту подання сигналу на вимкнення має бути більше ніж час одноразового спрацювання розрядників (приблизно 0,06 − 0,08 с); – пускові органи захисту, які спрацьовують від імпульсу струму розрядників, повинні мати якнайменше час повернення (приблизно 0,01 с від моменту зникнення імпульсу). Захист кабельних ліній 110 кВ і вище треба виконувати з урахуванням таких факторів: − швидкодія захистів з урахуванням часу дії ПРВВ, у разі можливої відмови вимикачів, має забезпечувати термічну стійкість кабелю під час протікання максимальних струмів КЗ; − під час прийняття технічних рішень з релейного захисту необхідно враховувати чи є лінія змішаною (кабельно-повітряною) чи чисто кабельною, довжину кабельної лінії, технічні характеристи кабелю та прийняті рішення при його прокладенні; − треба враховувати особливості характеристик та улаш-тування кабельних ліній, а саме: малі значення питомого актив-ного опору; великі значення питомих ємнісних провідностей; ускладнення організації ВЧ оброблення, що часто унеможливлює організацію ВЧ трактів і використання ВЧ захистів; недоцільність використання АПВ тощо.