п. 3.2.95 Релейний захист

На блоках з турбогенераторами потужністю 120 МВт і більше, які мають безпосереднє охолодження провідників обмоток, і з гідрогенераторами потрібно передбачати пристрої захисту від асинхронного режиму з втратою збудження. Зазначені пристрої рекомендовано застосовувати і на турбо-генераторах потужністю, менше ніж 120 МВт, з безпосереднім охолодженням провідників обмоток. На цих турбогенераторах допускається також передбачати автоматичне виявлення асинхронного режиму лише в разі вимкнення положення прис-троїв автоматичного гасіння поля або в разі зниження струму ротора, нижчого від номінального струму холостого ходу (без застосування захисту від асинхронного режиму). Після переходу в асинхронний режим турбогенератора, який втратив збудження, зазначені вище пристрої захисту мають діяти з витримкою часу, не більше ніж 2 с на гасіння поля генератора, подавати сигнал про втрату збудження і здійснювати автоматичне перемикання навантаження власних потреб на резервне джерело живлення, а також діяти на систему АСУТП для зниження навантаження турбіни до допустимого для роботи генератора в цьому режимі значення активної потужності. Усі гідрогенератори та турбогенератори, які не допускають асинхронного режиму, а також решта турбогенераторів в умовах дефіциту реактивної потужності в системі під час дії зазначених пристроїв, потрібно вимикати від мережі згідно з 2.3.81. Для асинхронізованих турбогенераторів захист від асин-хронного режиму має діяти без витримки часу на вимкнення АГП, увімкнення автоматів, які закорочують обидві обмотки ротора та розвантаження турбіни до значення потужності, допустимої для цього режиму. Необхідно передбачати відмову одного або обох вимикачів, які закорочують обмотки ротора. За цих умов ротор замикається на опір самосинхронізації, і розвантаження турбіни має бути більш глибоким.