Розділ 3 · Глава 3.4 Вторинні кола

п. 3.4.12 Вторинні кола

У контрольних кабелях, перекладання яких потребує значних трудозатрат, або час відновлення яких має бути мінімальним, потрібно передбачати резервні жили, кількість яких визначають за проектом, із урахуванням факторів, які сприяють ймовірності пошкодження кабелів, та способу прокладання. У разі прокладання кабелів у захисних трубах, коробах і пучками на лотках кількість резервних жил має становити 10 % від кількості робочих жил, але не менше однієї жили з урахуванням такого:

1)кількість резервних жил для кабелів з мідними жилами має становити:

– за кількості робочих жил від 2 до 7 – одна резервна жила; – за кількості робочих жил від 8 до 26 – дві резервні жили; – за кількості робочих жил понад 27 – три резервні жили;

2)кількість резервних жил для кабелів з алюмінієвими жилами має становити:

– за кількості робочих жил від 4 до 10 – одна резервна жила; – за кількості робочих жил від 14 до 37 – дві резервні жили;

3)кількість резервних жил для кабелів з алюмомідними жилами має становити:

– за кількості робочих жил від 4 до 10 – одна резервна жила; – за кількості робочих жил від 14 до 37 – дві резервні жили; – за кількості робочих жил понад 37 – три резервні жили. Резервні жили мають бути заізольованими, мати маркування «Резерв» та назву кабелю. Кабелі треба приєднувати до збірок затискачів. Кабелі вторинних кіл приєднань 0,4 – 35 кВ треба приєднувати через збірки затискачів, які містять гвинтові або пружинні клеми. Кабелі вторинних кіл приєднань 110 – 750 кВ треба приєднувати через збірки затискачів, які містять лише гвинтові клеми. Виконання затискачів має відповідати матеріалу і перерізу жил кабелів. Кількість затискачів має бути такою, щоб кожна жила всіх кабелів з будь-якого матеріалу приєднувалась до індивідуальної клеми, а також мався деякий експлуатаційний та модернізаційний запас вільних клем. Щільність збірки затискачів та їх конструкція мають забезпечувати вільне читання маркувальних написів на провідниках, тобто без їхнього відгинання. Приєднувати дві мідні жили кабелю під один гвинт не рекомендовано, а приєднувати дві алюмінієві жили заборонено. У місцях приєднання дроти та жили кабелів не мають піддаватися механічному тяжінню. До виводів трансформаторів струму, трансформаторів напруги, комбінованих трансформаторів або окремих апаратів кабелі дозволено приєднувати безпосередньо. Виконання затискачів та їх збірок має задовольняти таким вимогам: – затискаючий вузол клеми має відповідати матеріалу провідника; – конструкція затискача має містити мінімальну кількість відкритих струмоведучих частин, а конструкція ряду затискачів – унеможливлювати випадкове об`єднання двох поруч розташованих клем через лопатку викрутки. Якщо таку можливість не виключено, треба застосовувати ізоляційні перегородки або пусті затискачі; – затискні гвинти повинні мати метричну різьбу стандартного кроку, не меншу ніж М3; – товщина одного затискача (з ізоляцією) має бути не менше ніж 8 мм; – вимірювальні затискачі не повинні містити пружинних елементів, які призначено для відведення контактного містка. Місце розриву кола повинне мати можливість візуального контролю та сигнальні елементи, які привертають увагу до положення контактного містка. Потрібно передбачати оперування контактним містком за допомогою викрутки, видалення або фіксацію містка за розімкненого стану клеми.

Сторінки оригіналу: 456–457