п. 4.2.24 Розподільні установки і підстанції напругою понад 1 кВ

РУ і ПС потрібно обладнувати стаціонарними ЗН відповідно до вимог безпеки заземлення апаратів і ошиновки без застосування переносних заземлювальних провідників, за винятком умов, наведених у 4.2.25. У РУ напругою 3 кВ і вище стаціонарні ЗН потрібно розміщувати таким чином, щоб виробничий (електротехнічний) персонал, який працює на струмовідних частинах будь- яких ділянок приєднань і збірних шин, був захищеним ЗН з усіх боків, звідки може бути подано напругу. ЗН дозволено відділяти від струмовідних частин, на яких безпосередньо працює персонал, вимкненими роз’єднувачами, вимикачами навантаження або зняттям запобіжників, демонтажем шин чи проводів. Додаткове заземлення на струмовідній частині безпосередньо на робочому місці потрібно передбачати в тих випадках, коли ці частини можуть бути під наведеною напругою (потенціалом). Кожна секція (система) збірних шин РУ напругою 6 кВ і вище повинна мати щонайменше два комплекти стаціонарних ЗН для заземлення збірних шин. За наявності трансформаторів напруги заземлення збірних шин потрібно здійснювати ЗН роз’єднувачів трансформаторів напруги. На випадок виведення стаціонарних ЗН у ремонт на роз’єднувачах, оснащених ЗН, потрібно передбачати другі комплекти ЗН на інших роз’єднувачах даної ділянки схеми, розташованих з боку можливого подавання напруги. Остання вимога не стосується: – ЗН з боку ліній лінійних роз’єднувачів (за відсутності обхідної системи шин чи ремонтної перемички з боку ПЛ); – ЗН, установлених як самостійних апаратів окремо від роз’єднувачів; – ЗН у колі секційного зв’язку КРУ. Дозволено на ЗН лінійних роз’єднувачів з боку лінії мати привод з дистанційним керуванням для запобігання травмуванню виробничого (електротехнічного) персоналу в разі помилкового увімкнення їх за наявності на лінії напруги.