Глава 1.9

Ця глава Правил визначає порядок вибору зовнішньої ізоляції електроустановок змінного струму напругою від 6 кВ до 750 кВ і є обов’язковою для застосування під час проектування нового будівництва, реко

Частина ізоляційної конструкції, в якій ізолювальним середовищем є атмосферне повітря

I , L) Найменша відстань по поверхні ізолювальної деталі між металевими частинами різного потенціалу. Для складеної ізоляційної конструкції (наприклад, гірлянди ізоляторів) за довжину шляху витоку при

Н ) Відношення ефективної довжини шляху витоку до найбільшої робочої міжфазної напруги, з якою працює електроустановка

Поправковий коефіцієнт, який враховує ефективність використання довжини шляху витоку ізолятора або ізоляційної конструкції

Найменша ізоляційна відстань по повітрю (у просвіті) між металевими частинами ізолятора або гірлянди, які прилягають до струмопровідних і заземлених частин електроустановки

Характеристика забрудненої атмосфери за її впливом на роботу зовнішньої ізоляції

Карта, яка районує територію розташування електроустановки за ступенями забруднення

Значення напруги, за якої у разі багаторазового прикладання її до ізолятора по поверхні останнього виникає розряд у 50% випадків

– 1.9.26). У разі, якщо використовувати табл. 1.9.10 – 1.9.26 з будь- яких причин неможливо, то треба складати карту ступенів забруднення (КСЗ) і СЗ визначати за цими картами. Поблизу промислових комп

Ступінь забруднення визначають залежно від характеристик джерел забруднення і відстані від них до електроустановки (1.9.44 – 1.9.52, табл.

Довжину шляху витоку ізоляторів та ізоляційних конструкцій у сантиметрах визначають за формулою: L = λ Н де λ Н – питома нормована довжина шляху витоку, см/кВ (табл. 1.9.1 і 1.9.13); U – найбільша роб

Н ), наведені в табл. 1.9.1, для електроустановок, які працюють на висоті понад 1000 м над рівнем моря, треба збільшувати в 1,05 разу на кожні наступні 1000 м висоти над рівнем моря.

Ізоляційна довжина лінійного ізолятора або гірлянди з ізоляторів будь-якого матеріалу (скло, фарфор, полімер) має відповідати вимогам табл. 2.5.27 (глава 2.5 цих Правил), а для опорних ізоляторів ВРУ

(глава 4.2 цих Правил) за умови грозових перенапруг для ізоляторів.

Коефіцієнт використання К для ізоляційних конструкцій, складених із одно- типних ізоляторів, визначають як: К=К І ·К К , де К І – коефіцієнт використання довжини шляху витоку ізолятора; К К – коефіціє

І підвісних тарілчастих ізоляторів (ГОСТ 27661-88 «Изоляторы линейные подвесные тарельнатые. Типы, параметры и размеры») із слаборозвиненою поверхнею ізоляційної деталі необхідно визначати за табл. 1.

І підвісних тарілчастих ізоляторів спеціального виконання за ГОСТ 27661-88 «Изоляторы линейные подвесные тарельнатые. Типы, параметры и размеры» необхідно визначати за табл. 1.9.3. Таблиця 1.9.3 – Кое

І довжини шляху витоку штирових ізоляторів приймають такими, що дорівнюють 1,0, для ізоляторів із слаборозвиненою поверхнею і 1,1 – для ізоляторів із сильнорозвиненою поверхнею.

К ) довжини шляху витоку складених конструкцій з паралельними гілками (без перемичок), складених з однотипних елементів (дволанцюгових і багатоланцюгових підтримувальних і натяжних гірлянд, багатостоя

К ) довжини шляху витоку складених конструкцій з послідовно-паралельними гілками, які складаються з ізоляторів одного типу (гірлянд типу Y або ⅄ , опорних колонок з різним числом паралельних гілок по

К ) довжини шляху витоку одноланцюгових гірлянд і одностоякових опорних колонок, складених з однотипних ізоляторів, треба приймати такими, що дорівнюють 1,0.

Коефіцієнти використання довжини шляху витоку зовнішньої ізоляції електрообладнання, виконаної у вигляді одиничних ізоляційних конструкцій, зокрема, опорних ізоляторів зовнішнього установлення номінал

І ) довжини шляху витоку одноланцюгових гірлянд і поодиноких опорних колонок, складених з різнотипних ізоляторів із коефіцієнтами використання К І1 і К І2 , визначають за формулою: 1 2 1 2 1 2 I I I L

Коефіцієнти використання (К) довжини шляху витоку, які враховують особливості конструкції полімерних ізоляторів і гідрофобні властивості їх захисної оболонки, необхідно визначати залежно від СЗ за таб

Під час вибору зовнішньої ізоляції ПЛ наявність на проводах захисного покриття не враховують.

Кількість підвісних тарілчастих ізоляторів у підтримувальних гірляндах і в послідовному ланцюзі гірлянд спеціальної конструкції (V- подібних, Λ- подібних, Υ- подібних, ⅄- подібних), які складаються з

На ПЛ напругою від 6 до 20 кВ з металевими та залізобетонними опорами кількість тарілчастих ізоляторів у підтримувальних і натяжних гірляндах потрібно визначати за 1.9.26, але у всіх випадках мінімаль

На ПЛ напругою від 6 до 20 кВ із дерев’яними опорами або дерев’яними траверсами на металевих і залізобетонних опорах у районах із СЗ 1, СЗ 2 питома довжина шляху витоку штирових ізоляторів може бути м

У гірляндах ізоляторів опор великих переходів необхідно передбачати по одному додатковому тарілчастому ізолятору на кожні 10 м перевищення висоти опори понад 40 м щодо основної кількості ізоляторів но

На конструкціях опор висотою понад 100 м у гірляндах ізоляторів необхідно передбачати установлення ще двох додаткових ізоляторів понад визначену кількість відповідно до 1.9.25 і 1.9.26.

Для захисту ізоляції ПЛ напругою від 35 до 330 кВ від пташиних забруднень на опорах ПЛ, незалежно від СЗ району, треба установлювати спеціальні загородження, які унеможливлювали б наявність птахів над

У районах, де спостерігається скупчення птахів, на ПЛ від 6 до 20 кВ слід передбачати установлення штирових ізоляторів з розвиненою боковою поверхнею, незалежно від ступеня забруднення.

Рекомендовані райони застосування підвісних ізоляторів залежно від конфігурації ізоляційної деталі наведено в табл. 1.9.7. Таблиця 1.9.7 – Рекомендовані райони застосування підвісних ізоляторів залежн

Питому нормовану довжину шляху витоку зовнішньої ізоляції електроустаткування та ізоляторів ВРУ напругою від 6 до 750 кВ, а також зовнішньої частини вводів ЗРУ залежно від СЗ і номінальної напруги тре

У натяжних і підтримувальних гірляндах ВРУ число тарілчастих скляних і фарфорових ізоляторів слід визначати за 1.9.26 і 1.9.27 з додаванням у кожен ланцюг гірлянди напругою від 110 до 150 кВ одного із

У разі відсутності електроустаткування із зовнішньою ізоляцією за вимогами табл. 1.9.1 для районів із СЗ 3 – СЗ 5 треба застосовувати ізолятори та вводи на більш високі напруги з ізоляцією, яка задово

У районах із ступенем забруднення, який перевищує СЗ 4, як правило, треба передбачати ЗРУ.

ВРУ напругою від 400 до 750 кВ, а також ВРУ напругою 110, 150, 220, 330 кВ за схемами зі збірними шинами, ВРУ напругою 220 від 330 кВ за мостовими та блочними схемами, ВРУ напругою від 110 до 150 кВ з

Питома нормована довжина шляху витоку зовнішньої ізоляції електроустаткування та ізоляторів в ЗРУ напругою 110 кВ і вище має бути не менше ніж 1,6 см/кВ незалежно від СЗ і наявності фільтрової вентиля

Комплектні розподільні установки і КТП напругою від 6 до 20 кВ зовнішнього установлення в металевій оболонці з електрообладнанням та ізоляторами категорії У2, установленими всередині оболонки, можна з

Ізолятори гнучких і жорстких зовнішніх відкритих струмопроводів наругою 6,6 кВ для районів із СЗ 1 – СЗ 5 і напругою 10,5 кВ для районів із СЗ 1 – СЗ 3 треба вибирати на номінальну напругу 20 кВ з λ Н

Рекомендовані райони застосування опорних ізоляторів різної конфігурації для електроустаткування ВРУ наведено в табл. 1.9.8. Таблиця 1.9.8 – Рекомендовані райони застосування опорних ізоляторів різної

Ізолятори та гірлянди ПЛ напругою від 6 до 750 кВ, зовнішня ізоляція електроустаткування та ізолятори ВРУ напругою від 6 до 750 кВ повинні мати 50 %-ві розрядні напруги промислової частоти в забруднен

Природними джерелами забруднення зовнішньої ізоляції електроустановок в Україні є ґрунти, Чорне і Азовське моря, а також озеро Сиваш. У районах з природними забрудненнями, які не зазнають впливу проми

СЗ поблизу промислових підприємств треба визначати залежно від виду та розрахункового обсягу продукції, яку випускає підприємство, і відстані від електроустановки до джерела забруднення згідно з табл.

СЗ поблизу ТЕС і промислових котелень необхідно визначати за табл. 1.9.21 залежно від виду палива, установленої потужності станції та висоти димових труб.

СЗ поблизу градирень або бризкальних басейнів треба визначати за табл. 1.9.21, якщо питома провідність циркуляційної води є менше ніж 1000 мкСм/см, і за табл. 1.9.22 – якщо питома провідність циркуляц

СЗ поблизу відвалів порід (золовідвалів, солевідвалів, шлаковідвалів), які порошать, каналізаційно-очисних споруд, великих промислових звалищ сміття і підприємств його перероблення необхідно визначати

Розміри зони СЗ від промислових підприємств, теплових електростанцій, промислових котелень, відвалів порід, які порошать, а також прибережні зони морів і озер доцільно коригувати з урахуванням рози ві

СЗ поблизу звичайних автотрас з інтенсивним використанням у зимовий час хімічних протиожеледних засобів необхідно визначати за табл. 1.9.24.

СЗ поблизу автодоріг (естакади, шляхопроводи), розташованих вище рівня землі (від 5 м і вище), з інтенсивним використанням у зимовий час хімічних протиожеледних засобів необхідно визначати за табл. 1.

Розрахунковий СЗ у зоні накладення забруднень від двох незалежних джерел, визначений з урахуванням рози вітрів, треба визначати за табл. 1.9.26 незалежно від виду промислового або природного забруднен